И вичкосаыд грека йöз… (Журнал «Войвыв кодзув»)

Йöлгинь ЦЫПАНОВ

Йöлгинь ЦЫПАНОВ

Владимир Безносиковлöн «Двадцатка» сiсьтысьяс» висьт йылысь öткымын мöвп.

Коми войтыр пöвстысь петöма зэв уна гижысь. Найöс да налысь енбиа олöм-вылöмсö туялöны литературоведъяс. Сöмын тай туялысьяслöн киыс мыйлакö оз быд гижысь дорö сибав.

Татшöмъяс лыдас меöн ёна вылö пуктана сиктса куим прозаик:

Удораысь Евгений Афанасьев да Юрий Васютов, Сыктыв вожысь Владимир Безносиков. Куимнанныс шонъянöйöсь нин, эновтiсны таладор югыдсö ас йывсьыныс бур да тöдчана гижöдъяс аддзывтöг. Но налöн висьт-повесьтъясыс колины миянкöд, небöг джаджъясаным олöны, авторъяс йывсьыныс ловъяяслы казьтылöны. Владимир Безносиковлöн проза йывсьыс неыджыд рецензияяс да статтяяс гижлöмаöсь коми литература туялысьяс В.А.Латышева, А.К.Микушев да Т.Л.Кузнецова. Кутшöмкö гырысьджык йöрыша удж, шуам, торъя небöг, Владимир Иванович йылысь абу на. Со и окота лои мем казьтыштны В.И.Безносиковöс да торйöн пасйыштны сылöн öти зэв аслыспöлöс висьт йылысь.

Олан туйыс гижысьыслöн век вöлi йитчöма Ыб сикткöд, танi сiйö чужлöма 1927 вося öшым (декабр) тöлысь 26 лунö, кувсьылiс 2008 вося урасьöм (февраль) тöлысь 18 лунö. Сизим класс помалöм бöрын уджавлöма колкозын, а сэсся вит во чöж служитöма суйöр доръян войскаын — Карелияын да Мурманск обласьтын. Со сылöн и став «университетыс» вöлöма.

1959 восянь мырсьöма уна удж вылын: веськöдлöма клубöн, журналисталöма республикаса радиоын, кывкутöма Сыктыв да Лузберд районъяс вöсна, сэсся бара чужан сиктас кыпöдöма культурасö небöгкудйын (библиотекаын) да клубын, велöдлöма челядьöс школаын, унаысь бöрйылöмаöсь писькöс морттö сиктсöветса депутатö. Медводдза висьтсö йöзöдлöма «Войвыв кодзув» журналын Сталин кулан 1953 воö, 26 арöса том мортöн.

Тайö жö кадас босьтчылöма гижны и Геннадий Юшков…

Йöлгинь ЦЫПАНОВ 39 Сэкся коми йöзлöн оланногыс да мам кывйыс и ышöдöмаöсь Владимир Безносиковöс босьтчыны-пырöдчыны прозаö да гижны театрын ворсöмторъяс. Сыктывшöрса чужан сёрнисикасыслысь став озырлунсö сiйö пыртöма, Иван Куратов, Иван Сажин да Нина Куратова моз, аслас гижöдъясö. Сюсь синмöн олöмсö донъялысь, нюмсера да бур сьöлöма мортöс Сыктывкарö овмöдчыны некор абу кыскывлöма, аслас гижöдъяслы геройяссö аддзылöма чужан сиктсьыс да гижлöма-йöзöдлöма сэкся мукöд гырысь прозаикъясысь абу этшаджык. Керкаыс сылöн век вöлöм восьса коми журналистъяслы, гижысьяслы, кыв да литература туялысьяслы, унаысь Ыбö волöмаöсь профессор А.К.Микушев да филология наукаса кандидат Г.В.Беляев. Сэтчö пыравлöмаöсь тшöтш суйöрсайса гöсьтъяс — Петер Домокош, Джон Коутс, Карой Редеи, чöсмасьöмаöсь месайöн кыйöм-пражитöм чериöн, кылöдлöмаöсь ставсö югыд биаваöн. Владимир Безносиковлöн керкаыс тыртöммöма 2008 воö, февраль 18 лунö, гöтырыслöн кувсьöм бöрас абу нин дыр и олöма Ыб сиктса гижысь. Коми йöзыс тай шулöны, мортсö пö шогыс сёйöма… Сiдзи и эм.

Литература туялысьяс тшöкыда гижлöны: Владимир Безносиковыс пö кужöмöн серпасалö сиктса олöм, уна пöлöс йöзöс аслысног петкöдлö, бура тэчö серамбана сюрöсъяс, та вöсна пö и лыддьысьысь радейтö сылысь повесьт-висьтъяссö. Вайöдам öти кывкöртöд: «Писатель не акцентирует внимание на внутренней жизни героев, его проза не психологична — она событийна» (Кузнецова Т.Л. В.И.Безносиков ЈЈ Писатели Коми. Биобиблиографический словарь. Т. 1.

Сыктывкар, 1996.— с.38). Мыйкö сöмын мем тайö шуöмас абу окота эскыны, сиктса йöзлысь пытшкöсса ловсö, налысь психологиясö гижысьыс тшöтш öд бура петкöдлöма. Серпасала тайöс сöмын öти висьт подув вылын, нимыс сылöн «Двадцатка» сiсьтысьяс».

Нöшта öти веськöдöм: туялысьяс серти, серамбана ногсö пö ас гижöдъясас Безносиков артмöдö тешкодь сюрöс-сюжетъяс да ситуацияяс отсöгöн. Ме серти, оз сöмын на отсöгöн. Владимир Ивановичлöн кывйыс ачыс нин нюмтö петкöдлö, гижанногыс сылöн зэв образнöй, лыддян да быттьö ставыс син водзад сувтö-кыптö. Тайöс позяс аддзыны водзö вайöдöм серпасъясысь.

Сатира сюрöса-кывъя тайö гижöдсö медводдзаысь вöлi йöзöдöма 1992 вося «Войвыв кодзув» журналын, коймöд номерас, но петкöдлöма сэнi Сöвет кад, енлы паныд тышкасян пöра.

Тöдöмысь, висьтыс дыр куйлöма гижысьыслöн пызан йöрас да йöзöднысö лоöма позяна сöмын öнiя кадö. Петавлiс висьтыс тшöтш и В.И.Безносиковлöн 1995 воын лэдзлöм «Чужан сиктын олам-вылам» небöгын, 86–95 л.б. Дерт, лыддьысьысьлы 40 окота тöдны, мый йылысь тайö гижöдыс. В.Безносиков вöчöма сiйöс медводдза морт, «ме» нимсянь, кыдзи и водзынджык йöзöдлöм нин «Культурнöй морт» да «Конкурс вылö гижöд» висьтъясын. Тешкодя пансьö гижöдыс: «Дивитöй кöть энöй, а талун бара на гажакодь». Водзö сэсся шöрмортыс нуöдö висьтсö сы йылысь, кыдзи веськалöма казначеявны татчöс вичкоö, кыдзи сiйöс коралöма сиктсöветса юралысьыс, Илля Спиридонович, медым пырны вичко обшинаас да тулысöдзыс кисьтыны енлы эскысьяслысь котырсö; öд оз кö ло обшинаыс, оз ло сиктас и вичкоыс. Предыс шуö: «И вот, Сопрон Петровичöй, кутшöм боевöй заданньö тэныд кöсъя сетны. Веськыда кö шуны — партийнöй порученньö!» Тыдалö, чайтлöма: юысь мортыд казначеялiгöн эскысь котырсö пытшкöссяньыс öдйö сiсьтас. Вичкоö кокнас некор пыравтöм Сопрон босьтчö уджö да казялö, мый енлы эскысьяслöн олöм-артыс немторйöн мирскöйсьыс ёнасö оз торъяв, кöть ортсысяньыс быттьöкö и вежа-сöстöм.

Служба мунö бура, сьылöны-лыддьöны лöсьыда, а вичкоын служитысьясыс сэтшöм жö грека йöз: поп-дякыд «и радейтчыны мастерöсь, и гажöдчыны сюсьöсь». Со кыдзи серпасалöма öти шонъянöйöс кодралöмсö: «Первойсö кадилööн öвтчигтырйи сьылiм-керим — кувсьöм дядьöлысь ловсö югыдiнö да шоныдiнö мöдöдiм, сэсся кузь пызан сайö сяркнитiм-пуксялiм, паськыд черинянь чеплялiм. Батюшкоыд медся зiля чеплясис. Пач пöдан кодь ёдi чери вöлöма да, ёна и сувйис да вина сорöн кылöдiс.

И гажмис, дерт. Сэсся, зонмö, пызан вывсьыс пыдди пызан увсьыс чеплясьны пондiс. Вичко старöсталысь, Прокоп Сандралысь, кыз лядьвейсö чепöльтöма. Сандраыд польöпи моз чилöстiс да попыдлы кöсаас шашаритчис. «Да кыдзи нö лысьтiн батюшколысь юрсисö дзугны?!»— шыбитчи Сандра вылад да мышланьыс песовтi ёсь гыжъяса кияссö. «Благодару покорно!—

шуис батюшкоыд, пуф-пуф керис сылöсь вомнас да вомгорулас назгыны-сьывны босьтчис: по долинам да пö по згоръям шла девизия перёд!..» Сопроныс та бöрын попсö мöдысь на мездö:

код юрöн усьöм батюшкосö канаваысь перйö да гортöдзыс вайöдö:

«Ме, дерт, жуйявны эг понды: югыд крестас кутчыси, чептöдыс катти, да попöдзыд вои. Ружтiгтырйи чеччöдi чуралöм дядьöтö да тунки-пенки гортöдзыс кыски-нуöдi. Матушкаыс увгыны лэптысис: «Кöнi нö эта дырасö кульясыс кыскалöны?!.

Да этатшöмöдз вед он жö тöкарит!» «Шыть, мися, матушка, чöлiника ов, а то епархияöдз кывсяс!» Мöд восьтöмтор Сопроныслöн лоöма татшöм: вичкоын тшöтш жö сьöм пычкöмöн тыртöны план, полöны вылын сулалысь натшальствоысь, кодъяс зiльлöмаöсь вайöдны сиктас выль ас попöс да пуктыны сылы удждонсö тöлысьнас 250 шайт. И бара на Сопроныс дорйöма ас сиктса вичкосö. Зэв кужöмöн Владимир Безносиков серпасалö сиктас аркирейлысь волöмсö, сы кежлö ёна дасьтысьöмсö, 32 морта свита вочаалöмсö. Со кыдзи петкöдлö тайöс: «Индöдсö сетiсны да, пышкайяс моз жбыркъялам, паперт вылас небыд пуклöс вайим… Стöрöжкасянь вичко шöрöдз джодждöра нюжöдiм, Кырлöсын карса вичкоысь певчöйяс лывкйöдлöны, миянлысь кортсасьöм гöлöса бабаястö матö эз сибöдны. А карса попыд лöсьыда сьылö: сöмын опöстö да опöстö. Миян батюшконым вöлтар бокын шырпи моз йöжгыльвидзö». Дерт, сэсся аркирейсö да сылысь котырсö вердöныЙ.Цыпанов 41 юктöдöны, чесьтö уськöдчöны: «Службаыд помасис да, пажнайтiм. Шуда вöвсьöма: аркирейкöд орччöн пукалi. Дона винаяс дзибрöдлiм-юим, сыла-госа шыд панялiм, коклетъяс мутшкимсёйим. Рушку — брун, как чугун! Сьöлöм выланым долыд!» Висьтсьыс ясыда тыдалö: вичкоса да мирскöй олöмыс дзик öткодь: ставыс веськöдлысьяс сайын, сэки и öнi öтияс юралöныяралöны, мöдъяс кесъялöны, насянь буртор виччысьöны, на водзын «шырпи моз йöжгыльвидзöны». Сар дырйи кöть Сöвет кадö, кöть öнiя демократия воясö, серпасыс дзик öткодь — и Комиын, и став Россия пасьтала. Тадзи гижысьыс сералö и коммунист идеология, енлы эскöм весьшöрö бырöдны зiльöмсьыс, и вичкоын уджалысьясöс, налысь грека олöмсö.

Гижысь бура петкöдлöма, кыдзи вичкоын казначеялiгад Сопрон вежсьö, лоö сиктас ёна пыдди пуктана айловöн, вежаммö, велалö кужöмöн вузасьны сисьясöн да енпöвъясöн, лöсьöдчö старöстаö пуксьыны. Гöгöрвоöма öд мортыс — сиктас некор вичкоыс оз тупкысь, эскысь йöзыс оз бырны: öтияс мунöны таладор югыдсьыс, на пыдди воöны выльяс, том йöз. Сiдзкö, уджыс танi век сьöмтор да бур ним ваяс. Висьт сюрöсыс кытш сяма: пансьö и помасьö сиктсöветöн веськöдлыськöд сёрниöн.

Гажа юра Илля Спиридоновичыс тшöктö помас Сопронöс чöвтчыны вичкоын казначеялöмысь, ыстысьö исполкомлöн индöд вылö. Сöмын тадзи оз артмы, Сопроныд öд ёна вежсьöма, асьсö вылö нин пуктö, чорыда вомалö предöс: «Ак, тэ-э!.. Быттьö, зонмö, салдат водзын майор прикажитö!» Ме и самöвар моз пузи да кык чунь косттi певйöс чургöдi: «Тайöс, мися, аддзан?..

Кос тшак ва — тiян решенньöыд!.. Велалi да, вичкоад кувтöдз нин казначеяла!» Помасьö висьтыс Сопронлöн кöсйысьöмöн:

«А ме, зонмö, служита на, служита!» Дерт, гижöдыс вель кузь да ме унатор на ас пасйöдъясö эг пырт, дай нинöмла: Владимир Безносиковлысь висьтсö колö шаня лыддьыны — тэрмасьтöг, озыр-мича кывнас нимкодясьöмöн, быттьö ма чунялiгмоз. Торйöн нин аслыспöлöсöсь сылöн кадакывъясыс, öткодялöмъясыс, рочысь шуöмъяс пыртöмъясыс, на отсöгöн гижысьыс зэв стöча серпасалö сиктса йöзсö да олöм-вылöмсö. Шуам кöть, со кыдзи петкöдлöма Сопронлысь гöтырыскöд сёрни бöрын казначеявны кöсйöмсö, öд пензия дорас воас пö содтöд 35 шайт: «Бабакöд ньылыда сёрни бöрад томми быттьö. Ыткöбтi керкаысь, сюр-сяр лэччи кильчö поскöд да чикыш моз лэбовтi-кайи сиктсöветад. Ваысь кыскöм сын моз гадикта, но, лолöй шедiс да, нюмъялiгтырйи гогнитi юрöн:

«Сосъяс пуджöмöн вичкоад понда мырсьыны! Верой и правдой!» Збыльысьсö, Владимир Безносиковлöн кыв йылысь колö дасьтыны торъя стаття, сэтшöм сылöн гижанногыс аслыспöлöс да вежöрад мöрччана.

Бöркыв пыдди содта нöшта öти мöвп. Тайö шмонь висьтсö вермис гижны сöмын Владимир Безносиков, öд буретш Ыбас и вöлi 70—80-öд воясö уджалысь вичкоыс, мукöд коми сиктас найöс тупкылiсны (Айкатылаысь кындзи). Та вöсна висьтас став гижöмаыс — збыльтор.

Читать в формате PDF